За  Кодексом законів про працю
Правовий захист вагітних жінок за кодексом законів про працю   полягає в тому що:
- забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок,  які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди ( ст.33 КЗпП);
- працівник має право розірвати трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за  власним  бажанням  зумовлена  неможливістю продовжувати роботу (…; вагітність; догляд за дитиною до досягнення  нею  чотирнадцятирічного  віку  або дитиною-інвалідом;…;),   власник   або уповноважений  ним орган  повинен  розірвати  трудовий  договір у строк, про який просить працівник ( ст.38 КЗпП);
- забороняється залучення до роботи в нічний час:
     1) вагітних  жінок  і  жінок,  що  мають дітей віком до трьох років  (ст.55 КЗпП);
- за угодою  між  працівником  і  власником  або  уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день  або  неповний  робочий  тиждень.  На просьбу   вагітної жінки,   жінки,   яка  має  дитину  віком  до чотирнадцяти років або дитину-інваліда,  в  тому  числі  таку,  що знаходиться  під  її  опікуванням, або  здійснює  догляд за хворим членом  сім'ї  відповідно  до  медичного висновку,  власник   або уповноважений  ним  орган  зобов'язаний  встановлювати їй неповний робочий день або неповний  робочий  тиждень. Оплата праці  в  цих  випадках  провадиться   пропорціонально відпрацьованому  часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не  тягне  за  собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст.56 КЗпП);
- до надурочних робіт забороняється  залучати:
     1) вагітних жінок і жінок,  які мають дітей  віком  до  трьох років  (ст.63 КЗпП);
- дні  тимчасової  непрацездатності  працівника,  засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами до щорічних відпусток не включаються (ст.78 КЗпП);
- щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:   настання  строку  відпустки  у  зв'язку  з  вагітністю  та пологами (п.3 ст.80 КЗпП);;

                                                               Праця жінок

     Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,  а також  на підземних  роботах,  крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Забороняється також   залучення   жінок   до   підіймання   і переміщення  речей,  маса  яких  перевищує  встановлені  для   них граничні норми (ст.174 КЗпП);
          Залучення жінок  до  робіт  у нічний час не допускається,  за винятком тих галузей народного господарства, де  це  викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Зазначені  обмеження   не поширюються на жінок, які працюють на  підприємствах,  де  зайняті лише члени однієї сім'ї (ст.175 КЗпП);
           Не допускається  залучення  до  робіт  у   нічний   час,   до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок,  що мають  дітей  віком  до  трьох  років (ст.176 КЗпП);
     Жінки, що мають дітей віком від трьох до  чотирнадцяти  років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт  або направлятись у відрядження без їх згоди (ст.177 КЗпП);
     Вагітним жінкам  відповідно  до медичного висновку знижуються норми виробітку,  норми обслуговування або  вони  переводяться  на іншу   роботу,   яка  є  легшою  і  виключає  вплив  несприятливих виробничих  факторів,  із  збереженням  середнього  заробітку   за попередньою роботою (ст.178 КЗпП);
     На підставі  медичного  висновку  жінкам надається оплачувана відпустка  у  зв'язку  з  вагітністю  та пологами  тривалістю  70 календарних  днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних  днів  після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки  у зв'язку  з  вагітністю  та  пологами обчислюється  сумарно  і  становить  126  календарних  днів   (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів (ст.179 КЗпП);
     У разі  надання  жінкам  відпустки  у зв'язку з вагітністю та пологами власник  або  уповноважений  ним орган  зобов'язаний  за заявою   жінки  приєднати  до  неї  щорічні  основну  і  додаткову відпустки  незалежно  від  тривалості   її   роботи   на   даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році (ст.180 КЗпП);
         Жінці,  яка  працює  і  має  двох  або  більше дітей віком до 15  років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері,  батьку,  який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі,  яка  взяла  дитину  під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності  декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (ст.182-1 КЗпП);
     Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування,  додаткові  перерви для  годування  дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти  хвилин  кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість  перерви встановлюється не менше години. Строки і порядок надання перерв установлюються власником  або уповноваженим  ним  органом  за  погодженням  з  виборним  органом первинної  профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства,   установи,  організації  і  з  врахуванням  бажання матері. Перерви для  годування  дитини  включаються  в  робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст.183 КЗпП);
          Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда . Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей  віком  до трьох  років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності  дитини  віком  до  чотирнадцяти  років  або дитини-інваліда  з  ініціативи  власника  або  уповноваженого  ним органу  не   допускається,   крім   випадків   повної   ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається  звільнення з  обов'язковим  працевлаштуванням.  Обов'язкове  працевлаштування зазначених жінок  здійснюється  також  у  випадках  їх  звільнення після  закінчення  строкового  трудового   договору.   На   період працевлаштування за ними  зберігається  середня  заробітна  плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового  трудового договору ( ст.184 КЗпП);
     Власник або   уповноважений   ним   орган   повинен   у  разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам,  які  мають  дітей віком  до  чотирнадцяти  років  або  дітей-інвалідів,  путівки  до санаторіїв та будинків відпочинку  безкоштовно  або  на  пільгових умовах,  а  також  подавати їм матеріальну допомогу ( ст.185 КЗпП);

 Кодекс законів про працю України  вiд 10.12.1971  № 322-VIII