За кримінальним кодексом України
Правовий захист вагітних жінок за кримінальним кодексом України полягає в тому що:
- вагітним жінкам не призначаються громадські   роботи (ч.3 ст.56 ККУ);
-  до  вагітних  жінок  та жінок,  які  перебувають  у  відпустці  по догляду за дитиною,  не застосовуються виправні роботи (ч.2 ст.57 ККУ);
- до    вагітних жінок та до жінок,  які мають дітей віком до семи років, не  застосовується  арешт (ч.3 ст.60);
- до   вагітних  жінок  і  жінок,  що  мають  дітей віком до чотирнадцяти років, не   застосовується  обмеження  волі (ч.3 ст.61 ККУ);
- до жінок,  що були  в  стані  вагітності  під  час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, не застосовується  довічне позбавлення волі (ч.2 ст.64 ККУ);
- вчинення злочину жінкою в стані вагітності є помякшуючою обставиною при визначенні покарання (п.4 ч.1 ст.66 ККУ);
- у разі призначення покарання у  виді  обмеження  волі  або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини,  суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного,  так  і  додаткового покарання  з  встановленням  іспитового строку у межах строку,  на який згідно з законом жінку  може  бути  звільнено  від  роботи  у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку (ч.1 ст.79 ККУ);
- засуджених до  обмеження  волі  або  до  позбавлення  волі жінок,  які  стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання,  крім засуджених до позбавлення волі  на  строк  більше п'яти  років  за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини,  суд може звільнити від відбування покарання в межах строку,  на який згідно з  законом  жінку  може  бути  звільнено  від  роботи  у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку (ч.1 ст.83 ККУ);
- умисне вбивство   жінки,  яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності карається позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до п'ятнадцяти  років або довічним позбавленням волі,  з конфіскацією майна у випадку,  передбаченому  пунктом  6  частини  другої  цієї статті (п.2 ч.2 ст115 ККУ);
- незаконне  звільнення  працівника  з  роботи  з  особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю  вчинені щодо вагітної жінки чи  матері,  яка  має  дитину  віком  до  чотирнадцяти  років або дитину-інваліда, караються штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними  роботами на строк до двох років,  або арештом на строк до шести місяців (ч1,2 ст.172 ККУ).

 Кримінальний кодекс України  вiд 05.04.2001  № 2341-III